Несвідоме та усвідомлене ставлення до грошей
Особисті фінанси | Особисті фінанси
Чи знаєте ви, як психологи спростовують вислів «Гроші не пахнуть»? Річ у тім, що наше несвідоме частку «НЕ» не сприймає — воно її просто ігнорує. У результаті поширений вислів «Гроші не пахнуть!» впливає на нас зовсім не так, як ми думаємо.
«Гроші смердять» — ось що звучить у глибині психіки.
Протягом довгих століть серед народних мас культивувалося зневажливе ставлення до грошей:
«Гроші — бруд. Гроші — мерзота».
Та й сьогодні нерідко можна почути висловлювання на кшталт:
«Працюємо на унітаз».
Усе це — наші несвідомі установки, які значною мірою й неминуче впливають на рівень доходу та товщину гаманця. Таке ставлення до грошей стало майже інстинктивним.
Несвідоме ставлення до грошей
Від нашого несвідомого ставлення до грошей значною мірою залежить їх наявність або відсутність у гаманці чи на банківському рахунку; кількість коштів, вкладених у нерухомість, або в трилітрову банку на антресолях, або в панчоху під матрацом (та інші, не менш «привабливі» місця).
На свідомому рівні більшість із нас позитивно ставляться до феномена під назвою «ГРОШІ».
Однак наша любов до грошей не завжди поширюється на несвідому сферу.
Глибинно-психологічні аспекти фінансової успішності (або відсталості) формуються у далекому дитинстві.
Перешкоди для ефективного заробляння грошей сьогодні можуть провокуватися ситуаціями, які відбулися, коли вам було 4 роки, 7 або 9 років.
На жаль, несвідоме ставлення до грошей значно сильніше, ніж свідоме, впливає на фінансові успіхи або невдачі. Найчастіше воно не настільки позитивне, адже гроші в нашій підсвідомості можуть символічно пов’язуватися з чимось брудним або ганебним.
Що робити, якщо саме негативні установки дісталися нам у спадок від наших предків?
Золотар: одна з найдавніших професій
Однією з найдавніших і високоприбуткових професій, що зникла з розвитком цивілізації, вважається… золотар.
На Русі в давнину золотарями називали не лише майстрів із золота та срібла, а й фахівців з очищення вигрібних ям.
З одного боку — ніби насміхаючись, а з іншого — ілюструючи одну деталь професії: у старі часи асенізатори билися за право першими лізти у вигрібну яму, оскільки в цьому непривабливому місці чомусь часто знаходили золоті прикраси.
Попри те, що золотарів вважали кимось на кшталт прокажених, їхня робота приносила значні доходи.
Історія замовчує, які саме суми брали за свої послуги ці чистильники, але відомо, що у великих містах представники цієї професії входили до десятки найбагатших людей.
Можливо, саме тому вони й отримали своє прізвисько — «золотарі».
Гроші золотарі, по суті, робили з бруду, і були багатими.
Вийти заміж за золотаря вважалося престижним.
Але самі представники цієї професії завжди мали специфічний і дуже стійкий запах.
Грошові дефолти
Наше несвідоме ставлення до грошей також є результатом грошових потрясінь, коли люди в одну мить ставали бідними. Наслідки цих подій спостерігаються й сьогодні у вигляді симптомів посттравматичного стресового розладу.
Грошові дефолти 1991, 1993, 1998 років викликали в покоління, яке їх пережило, жахливі страхи та почуття провини. Для багатьох людей ці події й досі залишаються зоною найважчих травм.
За часів СРСР, під час грошової реформи 1961 року, можна було платити «старими» грошима, а здачу отримувати «новими». Радянські громадяни особливо не хвилювалися з цього приводу.
Грошей у них було небагато, а умови обміну здавалися цілком прийнятними.
А ось Павловську реформу 1991 року та реформу 1993 року важко назвати вдалими — вони супроводжувалися стресами та величезними чергами до ощадкас.
Після фінансової кризи 1998 року Національний банк України жорстко прив’язав гривню до долара, але згодом з’ясувалося, що це було марно, оскільки курс долара безперервно змінювався.
Ми є спадкоємцями важкого тягаря спогадів про ті трагічні моменти життя, коли люди в одну мить залишалися без власних заощаджень.
Ми й сьогодні живемо у зоні фінансового ризику.
Не від нас залежить те, що зараз відбувається знецінення грошей, що все дорожчає, а зарплати й пенсії не встигають наздоганяти ціни.
Усі ці грошові катаклізми відклалися у людей на несвідомому рівні.
«Грошові» типи особистості
Скнара — накопичує гроші, і сам процес накопичення його захоплює. Часто відчуває страх втрати (грошей, речей, запасів, ресурсів) та страх недовіри з боку інших. Скнара отримує задоволення не від самих грошей, а від почуття захищеності, яке вони дають.
Марнотрат — демонструє нав’язливу та неконтрольовану поведінку у витратах. Особливо багато витрачає під час депресії або коли відчуває відкидання з боку значущих людей. Причина — несвідоме відчуття власної незначущості. «Шопоголізм» стає короткою віддушиною, яка зрештою призводить до почуття провини.
Грошовий мішок — захоплений зароблянням грошей. Він переконаний, що чим більше грошей має, тим більше контролює світ, і тим щасливішим стане.
Торгаш — нав’язливо полює на дешеві речі, навіть якщо вони йому не потрібні, тому що придбання за менші гроші дає несвідоме відчуття переваги.
Гравець — почувається енергійним, оптимістичним, владним і могутнім, вірячи, що зможе в одну мить змінити своє життя. Він очікує, що виграш компенсує ризики програшу, а серію поразок сприймає як тимчасові труднощі.
«Грошові» типи особистості проявляються в різних контекстах міжособистісного спілкування — у сім’ї, на роботі, серед друзів і знайомих.
Сварки через гроші, доходи, витрати, пріоритети покупок часто є захисним бар’єром від глибших тривог, страхів, відчуття самотності та комплексів неповноцінності.
Суперечки про гроші часто стають відвідним клапаном для негативних емоцій і проблем, особливо тих, які людина не хоче усвідомлювати, обговорювати чи аналізувати.
Психотерапевтичні підходи
Несвідоме негативне ставлення до грошей є домінуючим фактором, який блокує досягнення фінансової успішності.
При цьому людина може докладати величезних зусиль, щоб заробити, але результати не відповідатимуть витраченій енергії та очікуванням.
Таке ставлення «лікується» за допомогою аналітичних методів і психотерапевтичних технік, спрямованих на реальне розв’язання цієї проблеми, а також через усвідомлення прихованих внутрішніх конфліктів та фінансові експерименти у безпечних умовах.
Можливо, ми не встигнемо передати нашим онукам це негативне несвідоме ставлення до грошей.
Якщо, звісно, ми зуміємо змінити власне несвідоме і якщо в нашій душі знайдеться гідне місце для Грошей.